Майже рік обласна міліція і обласна прокуратура тримають у в’язниці неповнолітню 16-річну дівчину з села Ліщинівка Кобеляцького району Вікторію Санжарівець, яку обвинувачують у вбивстві відомого музиканта Сергія Звенигородського. Більше півроку її судить Кобеляцький райсуд в особі судді Віктора Львовича Голубенка. Коли проти дівчини у Голубенка не залишилося жодного речового доказу, в.о. покурора Кобеляць кого району у присутності представника обласної прокуратури в суді 29 травня цього року попросив суд подати одяг убитого і підсудної на експертизу до Харкова, мовляв, там повинні бути ворсинки. Звісно, одяг вони потруть між собою - і ворсинки знайдуться. Суддя Голубенко повівся на це і в судовій залі, у присутності журналістів і громадських правозахисників оголосив термін виконання доручення - 20 днів.
Мало не щодня у редакції “Полтавської думки” звучать телефонні дзвінки від читачів газети: Чи випустили дівчину з тюрми? Чи відбувся той суд? Адвокати, правозахисники, журналісти та рідні Вікторії також доволі напружено очікують на результати аналізів вже більше двох місяців. Розуміючи, що справу затягують, журналісти Ірма Крат та Олексій Пирогов цими днями зателефонували помічниці судді Голубенка:
- Вікторіє Борисівно, доброго дня, скажіть будь-ласка, коли відбудеться наступний розгляд справи по Вікторії Санжарівець? - Поки що ніколи (раптом іронізує і сміється у телефонну трубку). - Не зрозуміло? (пауза) - Поки що ніколи, бо справа не прийшла з експертизи, повторила свою дурну відповідь секретарка. - А коли вона має прийти, ви не зв’язувалися з інститутом експертизи з приводу цього? -Ні, не зв’язувалися. Вони (документи) самі повинні прийти.
- Вибачте, але працівник Кобеляцької прокуратури Оксана Павлівна щойно повідомила нам про те, що суддя Голубенко у її присутності теле фонував в інститут з приводу аналізів (одягу)? - Я нічого не знаю, я ж нічого не можу вам розказувати, хочете - питайте у судді. - А дайте, будь-ласка, номер телефону, за яким можна зв’язатися із суддею. - Я не маю права вам його давати. - Я не прошу у вас номер мобільного, скажіть звичайний робочий телефон. - Зателефонуйте у канцелярію.
- Ще таке питання. У нас є інформація, що головуючий на початку серпня йде у відпустку, це правда? - Ну, да. - Як він уявляє собі відпочи нок, коли неповнолітня вже близько року сидить у СІЗО? - Ну, я не знаю, спитайте це у нього. - Суд дав експертам кінцевий термін - 20 днів… - Кінцевий термін не для експертизи. Ми для експертизи кінцевого терміну не давали. Це по окремому дорученню ми встановили 20 днів для кінцевого терміну експертизи. Це зовсім інше.
- Скільки приблизно чекати цих аналізів? - Ну, я не можу вам сказати. Я не знаю, можете в інститут звертатися… Звертайтеся куди хочете, я не можу надавати вам такі відповіді. Після цієї розмови з секретаркою ми зв’язалися з самим суддею паном Голубенком. Він повідомив, що не знає, коли відбудеться наступне слухання, і що аналізи експертизи можна чекати і рік, і два, і півроку. Також він сказав, що він надіслав експертам декілька нагадувань, але відповіді на листи так і не отримав.
Після цієї розмови ми подзвонили у Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса. Працівник судово-медичної експертизи пояснив, що одяг в лабораторію на дослідження чомусь привезли АЖ ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ після рішення суду, через що закінчити експертизу у встановлений судом термін (20 днів!) було неможливо. Також експерт сказав, що якщо нічого не завадить, то на початку серп ня результати будуть готові. Адвокат підсудної Сергій Колотій пояснює такий “розгляд справи”: “Все це, що зараз відбувається навколо цієї справи, в черговий раз говорить про те, що Віка Санжарівець ні в чому не винна. Якби лабораторія мала докази того, що Санжарівець за душила Звенигородського, то суд завершився б ще два місяці тому”.
Тим часом стан здоров’я Вікторії Санжарівець погіршується, нервова система виснажена. Рідня вже не знає, що зробити потрібно для того, щоб їхній дівчинці повірило правосуддя. Батько хвилюється за те, щоб донька не закінчила своє ув’язнення суїцидом. Журналісти тієї ж думки. Фальшувальникам цієї резонансної справи вигідно зжити дівчинку з цього світу. Як ми вже повідомляли, у СІЗО її підгодовують якимись таблетками, без вживання яких, за словами самої Вікторії, вона вже не може прожити й одного дня.
Нагадаємо, у ніч на 28 серпня 2011 року під час фестивалю “Вйо, Кобеляки!” хтось на березі Ворскли у Кобеляках задушив відомого полтавського музиканта, кінорежисера, художника, одного з організаторів цього фестивалю Сергія Звенигородського. При цьому вкрали гроші, дорогу відеокамеру, мобільний телефон і документи разом з посвідченням учасника війни в Афганістані. Підполковник обласної міліції (нині, кажуть, уже полковник) Олександр Власенко і слідчий обласної міліції майор Едуард Регеда, при підтримці прокурора Кобеляцького району О. Панченка (його місяців три тому зняли з цієї посади), аби прозвітуватися вищому начальству про розкриття вбивства, вибили з 16-річної дівчинки зізнання, що мовби вона, 146 сантиметрів зростом, задушила підтяжками 42-річного учасника Афганської війни, міцного здо рового чоловіка. В суді Вікторія Санжарівець, зрозумівши, що її обдурили (обіцяли ж через два дні відпустити додому!) відмовилася від своїх перших показань, сказала, що її навіть попросили “додати доказів”. І вона попросила мачуху, аби та порвала її блузочку, мовляв, Звенигород ський чіплявся до неї і порвав. Мачуха виконала прохання падчерки з надією, що таким чином допоможе їй звільнитися. Міліціонери приїхали і “вилучили” той одяг , але (як не дивно!) він не фігурує, бо ж - очевидна дурня, що стала відома громадськості завдяки публікаціям у пресі і республіканському телебаченню (передачі “Критична точка”, “Агенти впливу”). Більше того, в суді Вікторія вказала на свого безпосереднього кривдника - Олександра Власенка, що той (навіть уже під час судового розгляду) приходив до неї у СІЗО і просив “не змінювати своїх перших показань”. Сам Власенко у суді заперечив свій візит у СІЗО, на що дівчинка тихо мовила: “Ну, як же, Олександре Васильовичу! Ви приходили і з Вами ще двоє були…” У відповідь Власенко - промовчав! Ірма КРАТ, Олександр КУЛИК.
Немає коментарів:
Дописати коментар