Хто посадить за грати суддю Бугрія?

Того самого Бугрія, який два роки тому запроторив за грати на три роки громадського правозахисника, члена Національної спілки журналістів України, відомого на Полтавщині громадського діяча Леоніда Борисовича Митька.
А питання про суд над Бугрієм, тепер уже цілком правомірно, постало учора, 19 грудня 2012 року, коли Президія колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області скасувала винесений Бугрієм вирок щодо Леоніда Митька.

«А-а, ви тут!?»

Фразу, яку я виніс у заголовок, в ніч з 28 на 29 жовтня 2012 року, тобто під час підрахунку голосів виборців, почув на одній з виборчих дільниць у місті Кобеляки Сергій Олійник. Він тут був спостерігачем від мене як кандидата у народні депутати по Карлівському виборчому округу №149.

Як кандидат Лелюк хотів зупинити випуск “Полтавської думки”

Я  б уже й не згадував би цього кандидата в депутати на сторінках “Полтавської думки”, виконуючи в якійсь мірі постанову Октябрського райсуду м.Полтава від 10 вересня 2012 р. Але ж Олексій Володимирович сам напрошується і “пробивається” на сторінки “Думки”. Відповідно до Закону про вибори, я як редактор надрукував би його рекламний матеріал. Але О.Лелюк домагається через суди. 
Звісно, я розумію його гнів після публікації 6 вересня статті журналіста Володимира Ореховича під заголовком “Чому не можна голосувати за депутата трьох скликань Лелюка”. Але ж куди подінешся, шановний: прийшов у політику, то очікуй, що почуєш про себе не тільки приємне. 
Так, В.Орехович скористався своїм законним правом і журналіста, і виборця донести до громадськості інші факти з діяльності державного чиновника О.Лелюка. А Олексій Володимирович - одразу в суд з вимогою… припинити на період виборів випуск “Полтавської думки”.

Перші накази виборців, які я виконаю в разі обрання мене депутатом Верховної Ради

1. Подам 120 депутатських запитів і звернень, уже підготовлених мною за результатами зустрічей з виборцями (ви почуєте ці запити під час трансляції пленарних засідань сесії ВР).

2. Подам до профільних комітетів Верховної Ради уже підготовлені мною законопроекти:

• Про сплату “податку на дороги” до бюджетів місцевих рад підприємствами, великотоннажні машини яких користуються і розбивають дороги місцевого значення;    
• Про надання молодим сільським родинам у власність двох гектарів землі із земель запасу;
• Про модернізацію тепло- і енергосистем у навчально-виховних та лікарняних сільських закладах з метою зменшення затрат на комунальні послуги;
• Про збільшення ліміту використання газу з 2500 до 3000 кубів на місяць за найнижчою тарифною платою (0,725 грн. за куб);
• Про контроль з боку місцевих рад (сільських, селищних, міських) за діяльністю на їх територіях заготовачів молока у населення;
• Про підвищення відповідальності газотранспортних підприємств за утримання і функціонування газових мереж, якість обслуговування своїх клієнтів;
• Про забезпечення сільського населення якісними медичними послугами (відновлення безпідставно закритих і збереження діючих дільничних лікарень, ФАПів, медамбулаторій, аптек);
• Про встановлення фіксованого терміну (не більше 5 років) здачі в оренду земельних паїв (з метою припинити шантажі з боку окремих орендарів, які нерідко вимагають оренду на 10 і більше років);
• Про державне фінансування сільських спортивних колективів (на професійний футбол знаходять мільйони гривень, а сільську футбольну команду змушують шукати спонсора). 

3. Протягом листопада-грудня 2012 року проведу ділові зустрічі з керівниками і депутатами усіх шести районів виборчого округу з метою “інвентаризації” проблем, що потребують вирішення на державному рівні.

4. Протягом листопада 2012 р. - червня 2013 р. проведу особисті прийоми виборців в усіх сільських і селищних радах виборчого округу.

5. Протягом листопада 2012 р. - червня 2013 р. завершу видання уже започаткованих рукописів збірників про історію сіл:

• Нижня Ланна Карлівського р-ну;
• Красне, Марківка, Трояни, Свічкареве Кобеляцького р-ну;
• Говтва, Буняківка, Хорішки, Приліпка, Юрки, Михайлики, В’язівка, Мар’янівка, Сушки, Чапаєвка, Улинівка, Бреусівка, Винники, Пригарівка, Пашківка, Солониця Козельщинського р-ну;
• Новий Тагамлик, Огуївка, Козельщина, Вільне, Селещина, Базилівщина, Кошманівка, Дмитрівка, Калинівка, Ряське Машівського р-ну;
• Руденківка, Писарівка, Богданівка, Старі Санжари Новосанжарського р-ну;
• Грякове, Вільхуватка, Черняківка, Кочубеївка, ВойнівкаЧутівського р-ну.

Протягом всієї 5-річної каденції депутата редакційний колектив моєї газети “Полтавська думка” разом з місцевими літописцями підготують і за моєї підтримки видадуть збірники про усі 357 сіл мого виборчого округу з метою увіковічення імен фронтовиків і трудівників села, стимулювання кожного до відтворення, збереження коріння свого роду. Кожна родина отримає книгу про своє рідне село.

6. У липні 2013 року опублікую в районних газетах звіт про перші півроку моєї депутатської роботи (кількість поданих депутатських запитів і звернень, законопроектів, поправок до законопроектів, виступів на пленарних засіданнях і проведених особистих прийомів виборців).
Шановні виборці! Ви знаєте мене як професійного журналіста, автора сотень журналістських розслідувань.

Нагадаю вам, що я маю і великий досвід депутатської роботи (депутат Полтавської міської ради двох скликань, депутат Верховної Ради 3-го скликання, 1998-2002 рр.)
Цим підкреслюю, що мені у Верховній Раді не доведеться стажуватися - я з першого дня професійно готовий до відповідальної роботи.

Олександр КУЛИК, кандидат у народні депутати України від Карлівського, Кобеляцького, Козельщинського,  Машівського, Новосанжарського, Чутівського районів.

Марія Шевеленко з Рибалок каже, що взимку багато одиноких людей сидять у холодних хатах

- Газом можемо натопити холодну хату не більше 14 градусів. Хто має грубку, підтоплюють дровами, а їх теж уже непросто на зиму заготовляти, - говорить мені у селі Рибалках Козельщинського району, де я побував 27 вересня, Марія Микитівна Шевеленко, пенсіонерка, економіст за фахом. - Я, коли проводила собі газ, зберегла грубку, а хто її тоді розібрав, то взимку мерзнуть. Бо економлять гроші на газі. Арифметика проста. Якщо спалюєш у місяць не більше двох з половиною тисяч кубів, то за куб платимо “Полтавгазу” по 0,725 гривні, тобто більше 72 копійок. Вийдеш за ліміт тих 2500 кубів - платитимеш по 1,03 гривні за куб. Практично ж такої кількості газу не вистачає, щоб нагріти хату хоча б до 18 градусів. А вийти за ліміт і платити по 1,03 гривні за куб - дуже накладно для моєї пенсії у 936 гривень: за один газ протягом зими треба буде заплатити майже три тисячі.

Теми для ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ

Проїхавши селами свого виборчого округу (Карлівський №149), кандидат у народні депутати України, полтавський журналіст Олександр КУЛИК занотував у блокнот теми для депутатських запитів, які він одразу, після обрання 28 жовтня народним депутатом України, озвучить з трибуни Верховної Ради України.

Сільські дороги розбивають великотоннажні автомобілі орендарів-олігархів

Одним з перших моїх законопроектів, в разі обрання мене 28 жовтня депутатом Верховної Ради, буде законопроект про податок на дороги від великотоварних сільгосппідприємств, холдингів. Вони масово заволоділи земельними паями колишніх колгоспників, заробляють мільйони гривень на родючих полтавських чорноземах, а селянам платять мізерні відсотки (навіть 15% - це мало) і перетворили сільські дороги на решето. Всі бачать, як постійно курсують туди-сюди їхні великотоннажні автомобілі. Я на власні очі це бачу, об’їхавши уже 182 села свого виборчого округу. Жахлива картина!

Теми для ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ

Проїхавши селами свого виборчого округу (Карлівський №149), кандидат у народні депутати України, полтавський журналіст Олександр КУЛИК занотував у блокнот теми для депутатських запитів, які він одразу, після обрання 28 жовтня народним депутатом України, озвучить з трибуни Верховної Ради України.

Недругорядне питання Старицьківки і Сонячного

Маленька Старицьківка три роки тому прославилася на увесь світ: на зрізі старої груші чітко проявився образ Богоматері з немовлям на руках. Я був одним з перших журналістів, хто на тому святому місці оселі Литовченків взяв інтерв’ю у перших паломників. Тисячі їх побували в Старицьківці, залишили тисячі гривень пожертв. І родина, і громада сподівалися, що місцева влада і церква дійдуть згоди і розумно розпорядяться тими коштами. Але ні 100-річного приміщення школи не відремонтували, ні музею села не створили, навіть церковного приходу не організували. Приміщення школи добротне - фашистські окупанти у 1941-1943 роках тримали в ньому коней і під їх копитами дерев’яна підлога не провалилася…
А нинішнього мого приїзду в Старицьківку жителі висловили інше недругорядне питання. Вони добиваються, щоб у Старицьківку і сусіднє Сонячне щоп’ятниці і щонеділі заїжджав рейсовий автобус - привозив студентів з Полтави і забирав їх назад на навчання. До двох десятків юнаків і дівчат з цих сіл навчаються в містах. Люди кажуть, що таким автобусом міг би бути один з тих, що курсує між Полтавою і Карлівкою.

Теми для ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ

Проїхавши селами свого виборчого округу (Карлівський №149), кандидат у народні депутати України, полтавський журналіст Олександр КУЛИК занотував у блокнот теми для депутатських запитів, які він одразу, після обрання 28 жовтня народним депутатом України, озвучить з трибуни Верховної Ради України.

Олександр КУЛИК: “Я син України – сильний і відважний”

З передвиборної програми кандидата у депутати Верховної Ради від Карлівського, Кобеляцького, Козельщинського, Машівського, Новосанжарського, Чутівського районів Олександра Васильовича Кулика

Служив, служу і служитиму Громаді!

Як позапартійний кандидат, в разі обрання депутатом, приєднаюся в парламенті до спільної фракції опозиційних політичних сил, підтримаю їхні передвиборні програми.

Як досвідчений депутат (Полтавська міськрада двох скликань, Верховна Рада 3-го скликання), відкрию депутатські приймальні у всіх шести районах округу (Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Машівський, Новосанжарський, Чутівський) і ОСОБИСТО прийматиму виборців. Люди щотижня чутимуть з парламенту мої ДЕПУТАТСЬКІ ЗАПИТИ, через які законодавчо сприятиму громадам у вирішенні соціально-економічних питань.

Як досвідчений журналіст-правозахисник, автор понад 300 журналістських розслідувань проти корупції, за сигналом виборця ОСОБИСТО виїжджатиму на місце і розбиратимусь у проблемі як ніхто інший.

Як автор і виконавець проекту “Бережімо коріння свого роду” (мною уже упорядковано збірники-літописи про 67 полтавських сіл), ставши депутатом, організую видання книг про всі села мого виборчого округу з метою увіковічення тисяч імен фронтовиків і трудівників сіл. Кожна родина матиме книгу про своє село.

Я, Олександр Кулик, син України - сильний і відважний, професійно підготовлений до депутатської роботи. Своїми журналістськими розслідуваннями визволив з тюрем безпідставно переслідуваних владою молодих людей, врятував сотні людських доль, розкрив десятки шахрайських схем обкрадання громадян, зекономив мільйони бюджетних гривень.

Як володар найвищої нагороди Спілки офіцерів України - хреста “За мужність”, маю честь! А тому все вище запрограмоване обов’язково ВИКОНАЮ.

Олександр КУЛИК.

Напередодні Дня Незалежності медсестрам Новосанжарської лікарні повідомили, що оздоровчих цього року вони не тримають

А тим часом головний лікар отримує щомісячно 12-15 тисяч гривень

Оздоровчі платили щороку. Це 500-600 гривень - півставки медсестри. А це оголосили, що грошей немає на виплати, навіть копійчані проценти “за ліфти” та “роботу з дисзасобами” - і ті зняли.

Рішення тут приймає головлікар Ольга Гиря. Та сама, з вини якої в ніч на 17 березня цього року згоріла реєстратура поліклініки, на ремонт якої з бюджету пішло понад півмільйона гривень, а наслідки пожежі ліквідовували і ті ж медсестри.

Вчора, 21 серпня, я вкотре побував у Нових Санжарах, і був вражений, що на передвиборну зустріч з заступником голови Верховної Ради Миколою Томенком прийшла мізерна кількість людей - близько півтори сотні (з 8 тисяч мешканців райцентру). Що, люди уже не вірять ні владі, ні опозиції, ні партіям? До мене підійшла одна жінка і сказала: “А як їм вірити, якщо я більше місяця тому тут же, на зустрічі з Яценюком подала йому свого листа-скаргу, а відповіді й досі не одержала!?”

Кандидат у народні депутати України Олександр КУЛИК: Прошу тепер допомогти мені

До читачів “Полтавської думки” та Блогу Олександра Кулика

Настав момент, коли я, головний редактор “Полтавської думки”, ПРОШУ ДОПОМОГИ у ЧИТАЧІВ. Ваша допомога не потребуватиме серйозних грошових затрат.

Для багатьох з вас “Полтавська думка” стала постійним порадником у житті, а я своїми журналістськими розслідуваннями допоміг сотням людей, розкрив десятки шахрайських схем обкрадання громадян, зекономив мільйони бюджетних гривень, що повернулися до вас оновленими дитсадками, сучасними вікнами у школах, прокладеними водоводами і т.д.

Ще більше можливостей для вашого правозахисту, для забезпечення громад коштами Держбюджету я матиму, коли 28 жовтня виборці довірять мені депутатський мандат.

Cуд звільнив з тюрми громадського правозахисника Леоніда Митька, якого прокуратура хоче посадити на 5 років

Це чергова перемога громадськості і журналістів у відстоюванні людських прав. Постійні читачі “Полтавської думки” знають з моїх попередніх публікацій, що відомого громадського правозахисника з Кобеляк Леоніда Митька суддя з Нових Санжар Бугрій рік тому запроторив на 3 роки за грати, не розібравшись у простій дорожній пригоді, у якій ніхто серйозно не постраждав, а міліція (як тепер проясняється) сфальшувала протокол огляду місця події. 

Хто "крутіший" за прокурора?

Хто "крутіший" за прокурора? / Україна молода

Тему незаконної приватизації пляжу і річки в селі Петрівка “ПД” порушила ще минулого року - за листом його мешканців до Олександра Кулика. Своєю публікацією Кулик привернув увагу до ганебного факту всю громадськість, правоохоронні органи, журналістів з інших видань. О.Кулик часто робить так, аби гуртом перемогти зло. Кореспондент “України молодої” Василь Неїжмак оприлюднив цю тему на всю Україну, певно ж, дійшло і до Генеральної прокуратури, де років два сидять на посадах заступника Генпрокурора два колишні полтавські обласні прокурори - В.Войцишен і А.Мельник. Думається, що вони особисто прочитали публікації і в “Полтавській думці” (її сайт є в Інтернеті), і в “Україні молодій”, бо зловмисники, які захопили землю у Петрівці і аби селяни їх не атакували, брехливо прикривалися своїм кумівством з прокурорами. 24 травня у числі №21 “Полтавська думка” на першій сторінці повідомила - пляж Марії Башкирцевої журналісти і прокуратура повернули людям. Як виявилося насправді, грошовиті зловмисники (імена їхні “Полтавська думка” уже встановила), сільський  голова Бречко, по суті, плювали і на сільську громаду, яка влітку позбавлена доступу до річки, і на журналістів, і на прокуратуру. До статті В.Неїжмака додамо таке: сільський голова так і не скликав сесію, щоб відмінити незаконне рішення, а прокуратура Полтавського району відстоює свою правоту в судах. Чим закінчиться це протистояння, “Полтавська думка” повідомить. А тим часом літо в розпалі, спека, а селяни, дітки доступу до річки не мають.

(У кого не відкривається посилання ви маєте змогу завантажити цю статтю з газети "Полтавська думка").

У Кобеляках прикривають дорожнього хулігана, а Леоніда Митька продовжують тримати за гратами

Молоде подружжя з Кобеляк шукає захисту, поради у ситуації, в яку потрапило, а влада, яка мала б допомогти цим людям, прикриває їхнього обидчика. Їхнього 10-річного сина на дорозі навпроти районної лікарні серйозно травмувала машина, що мчалась з величезною швидкістю, що в межах населеного пункту, по суті, є злочином. Медики у Полтаві врятували  хлопця від смерті, але, сказали, попереду - не один курс лікування. Сім’я, як могла, шукала кошти на лікування. Тим часом водій-хуліган, вина якого очевидна для всіх свідків трагедії і доведена слідчими, продовжує розрулювати на дорогах, почувається самовпевнено і пропонує подружжю 10 тисяч гривень, аби розійтися без суду.

Петро Ківшик: “Українська земля повинна належати українському народові”

Відійшов у вічність, раптово помер незламний духом, одержимий у свої 72 роки багатьма громадськими справами, козацький син, батько, дід - Петро Андрійович Ківшик.

Соціальні працівники агітуватимуть за партію влади?

Учора “Полтавській думці” повідомили, що районні адміністрації на Полтавщині проводять масовий набір соціальних працівників, які повинні будуть ходити по хатках і під виглядом надання соціальної допомоги агітуватимуть виборців проголосувати за Партію регіонів і її кандитатів до Верховної Ради. Джерело повідомляє, що на період виборів кількість таких працівників збільшиться втричі, а на останній перед голосуванням місяць, жовтень, оформлять на цю службу ще додатково по двоє людей.

Олександр КУЛИК: “Ми витягли Віку з тюрми, а тіло Ірочки Рибалко досі не знайдено”

Полтавський журналіст Олександр Кулик про свою участь у передачах телеканалу СТБ “БИТВА ЕКСТРАСЕНСІВ”

Дві телепередачі “Битва екстрасенсів” - 20 листопада  2011 року і 8 квітня 2012-го - подивилися на каналі СТБ понад 10 мільйонів телеглядачів. Побачене шокувало всю Україну! Люди телефонують Кулику в редакцію “Полтавської думки” і кажуть, що плакали, ридали біля телеекранів. Люди запитують у Кулика: Чи правда все це? Чи справді ні за що рік і три місяці відсиділа у тюремних застінках 16-річна сільська дівчинка-сирота? Чи хтось покарає врешті-решт тих двоногих виродків, які “повісили” на беззахисну сироту немислимий, непосильний її дитячим рукам найстрашніший злочин - вбивство дорослого сильного чоловіка?.. Чи знайшли хоч тіло третьої дівчини? Яким правилам поведінки у суспільстві навчають своїх дітей ті, хто вбив Лілю Пуху, Наталочку Вазерцеву, Ірину Рибалко?.. Люди питають у Кулика, де тепер Віка? Вони глибоко співчувають убитим горем батькам Лілі, Наталі, Іри, готові допомогти їм матеріально, на судові витрати, щоб таки ж знайти і покарати вбивць. А ще люди дякують Кулику за його подвиг і просять бути обережнішим, не ходити одному у темні години доби, оглядатися перед входом у свій під’їзд.
Шановні читачі, телеглядачі і користувачі Інтернету! На ваші телефонні дзвінки і листи до редакції сьогодні відповідає  Олександр Васильович Кулик - головний редактор “Полтавської думки”, кращий журналіст України 2010 року в жанрі журналістських розслідувань на теми корупції, володар найвищої нагороди Спілки офіцерів України - Хреста “За мужність” (за журналістську і правозахисну діяльність).

Хто ж замовив підпал реєстратури Новосанжарської поліклініки?

Постраждали близько 28 тисяч мешканців району, чиї згорілі і обгорілі амбулаторні картки захоронили на звалищі у селі Зачепилівка

Відтоді історії їхніх хвороб пишуть з чистого листа. Трагедія, що сколихнула увесь район, сталася в ніч з 16 на 17 березня 2012 року. Для багатьох, особливо старших людей, чиє життя немилосердно перебито болячками, - це справді трагедія. Адже за тими записами у картках вони могли розраховувати не тільки на подальше надійне, прогнозоване лікування, а й на соціальну допомогу в разі, якби хвороби довели їх до інвалідності. По суті, в полум’ї згоріли роки важкого трудового життя тисяч і тисяч новосанжарців. Втім,  багато карток таки ж не згоріли! Але всі їх чомусь “під одну лопату” швиденько повантажили, вивезли, скинули у викопану траншею, хотіли, було, ще й підпалити, аби всі догоріли, але чомусь не вдалося, тому тільки прикопали. Головний лікар районної лікарні Ольга Гиря каже, що відібрати у згарищі вцілілі картки було неможливо, тому все місиво з попелу, паперу, води, піску й вивезли. А підприємливі місцеві роми - відібрали, розгорнувши пісок на “могильнику”, і почали продавати по сто гривень за штуку їх власникам. Після цього приїхав екскаватор і захоронив картки глибше.

Хто ж підпалив реєстратуру Новосанжарської поліклініки?

Півтора місяці тому, в ніч з 16 на 17 березня, з п’ятниці на суботу, хтось підпалив реєстратуру Новосанжарської поліклініки. За офіційною версією, згоріли 28 тисяч амбулаторних карток жителів Новосанжарщини. Так само, як вони горіли, у пожежному порядку наступного дня їх вивезли на звалище в Зачепилівку і прикопали. Але раптом картки появилися… у продажу. Місцеві підприємливі роми копнули той “могильник”, перебрали обгорілі папери і відібрали вцілілі картки, з іменами й адресами їх власників. За цінну річ цигани просять 100 гривень. А тим часом, 20 квітня, обласна міліція оголосила про затримання палія. І той мовби зізнався у скоєному. Прізвище 21-річного підозрюваного у міліцейському повідомленні “для преси”, звісно, не названо, але в Нових Санжарах воно одразу пішло “по людях”. Морально подавлена вся родина хлопця, шановані тут його мама, дід, бабуся. Більше того, мало хто вірить у причину, що штовхнула хлопця на такий злочин. Про це від багатьох своїх співрозмовників у Санжарах почув кореспондент “Полтавської думки” Олександр Кулик. Журналістське розслідування О.Кулика читайте у наступному числі “Полтавської думки”.

Чужаки накинули око на чорноземи села Свічкареве

Як рибоньки об лід, роками побиваються сільські депутати, понад триста рядових селян, учителі місцевої школи, але їхнє просте питання так ніхто і не вирішив

А  про те, що воно справді просте, вам у Свічкаревому і школярі скажуть. Ну, як же це так: у їхніх батьків і дідів на руках є сертифікати на розпайовані 530 гектарів під неплодоносними садами, а обміняти ці документи на державні акти роками не вдається? Куди тільки не зверталися - глуха стіна! А немає акта - немає повноцінного права власності на землю з тим, щоб її обробляти чи здавати в оренду. Через це 530 гектарів найродючіших земель колишнього радгоспу ім. Луценка Кобеляцького району стоять пусткою, не дають прибутку їхнім фактичним власникам - 397 акціонерам того радгоспу, вкрай збіднілим після розпаду господарства місцевим жителям. 105 їх за ці роки боротьби за справедливість уже відійшли в інші світи. Безсумнівно, що віку їм вкоротила і бідність, і ось ця багаторічна нервова напруга: хотіли ж у спадок своїм дітям, внукам  передати политий їхнім потом і кров’ю їхніх батьків шматок батьківської землі. Не встигли!

Прокуратура області зняла обвинувачення з Вікторії Санжарівець

Вікторія Санжарівець (у центрі) зі своїми рятівниками:
зліва направо - адвокат Сергій Колотій,
журналісти Олександр Кулик і Людмила Кучеренко,
громадський правозахисник Володимир Полупан.

Тепер уже з упевненістю можна сказати, що якби не наполеглива боротьба журналістів, правозахисників, правників, що тривала понад рік, неповнолітня Вікторія Санжарівець уже б давно “мотала строк” за чужий злочин.
Саме у березні 2011 року мама убитого Сергія Звенигородського, Світлана Миколаївна, прийшла у редакцію “Полтавської думки” з листом і заявою про те, що не вірить слідству і суду, що її сина-афганця могла задушити зовсім маленька на зріст 16-річна юнка. Так журналісти дізналися про суд над дівчинкою з кобеляцького села Ліщинівка й розпочали широкомасштабне журналістське розслідування, в ході якого одразу зрозуміли, що правоохоронці просто “повісили” на сироту вбивство полтавського музиканта Сергія Звенигородського на фестивалі “Вйо, Кобеляки!” у серпні 2010-го.

З листа до засобів масової інформації вкладників пограбованої кредитної спілки “Лубно” та батьків незаконно засуджених Вячеслава Медведського, Дмитра Теленкова і Ольги Іващенко

Шановна редакціє “Полтавської думки”!
Справа кредитної спілки “Лубно” - одна з найрезонансніших на Полтавщині. Не тільки ми, вкладники “Лубно”, яких обікрали шахраї, а, знаємо, що і вся громадськість шоковані правовим беззаконням слідчих органів прокуратури та Лубенського міськрайсуду. Ці органи влади посадили в тюрму на 7-8 років невинних молодих людей - Вячеслава Медведського, Дмитра Теленкова і Ольгу Іващенко за те, що мовби вони вкрали наші 28 мільйонів гривень. Це неправда! Ці люди не крали наших грошей. Гроші покрали власники спілки, їхні високопосадові куми, члени  спостережної ради спілки, родичі миргородського прокурора. Тепер ми можемо з більшою долею вірогідності здогадуватися, що нашими грошима вони поділилися зі слідчими, іншими прокурорами і суддями, які зробили винними Медведського, Теленкова і Іващенко.

Європейські ЗМІ написали про “бандитів і шахраїв” в Україні

Кумівство та корупція в Україні призвели до того, що ціни на стадіон дуже високі, а швидкісні дороги не готові в строк

Провідні ЗМІ Бельгії, Нідерландів та Німеччини гостро розкритикували ситуацію з цінами на готелі в Україні. Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна” з Брюсселя, видання процитували президента УЕФА Мішеля Платіні, який цими днями побував в Україні і назвав причиною зростання цін “бандитів і шахраїв”.

У Зінькові родичка депутата Кулініча привела в суд понад 300 селян, заплативши за них тисячі гривень судового збору

Лідія Кулініч добивається, аби суд відібрав у сільгосппідприємства “Полтаваекопродукт-2” право користування земельними паями, щоб розірвав договори, укладені на п’ять років. Мета у Лідії Кулініч зрозуміла: привести селян під опіку до свого родича, приватного підприємця, депутата Полтавської обласної ради Олега Кулініча, який також орендує земельні частки селян і хоче мати їх ще більше. Про це “Полтавська думка” уже писала у числі №11 за 15 березня цього року, у зверненні до влади керівника “Полтаваекопродукт-2” Івана Некрасова про захист його колективу і селян від рекету.

«Це ж не по-людськи! Це рекет!..»

    Не по-людськи, бо в конфлікті двох знаних у Котельві осіб сильніша взяла “під обстріл” усю сім’ю слабшої, в т.ч. сина-школяра.   
    Не по-людськи, бо невпевненість у своєму завтрашньому дні стривожила понад півсотні працівників Котелевського споживчого товариства, які можуть залишитися без роботи і зарплати. 
    Не по-людськи, бо майже вся котелевська глибинка, тобто найвіддаленіші від райцентру села, тисячі селян, можуть враз залишитися без надійного і доступного в цінах торговельного обслуговування. 
    Врешті, не по-людськи, бо свого часу, у лютому 1987-го, тодішній перший секретар Котелевського райкому партії Григорій Миколайович Дубина (перша керівна особа в районі) дав серйозний поштовх кар’єрному росту нинішній першій керівній особі Котелевщини - Тетяні Михайлівні Корост, яка тепер “з’їдає” з посади його сина, знищує “справу життя” його невістки і навіть морально подавлює його онуків.
    А рекет в тому, що голова Котелевської райдержадміністрації, ставлениця Президента Януковича, власниця одного з найкрутіших приватних бізнесів у цьому кутку Полтавщини Т.М.Корост, використовуючи своє службове становище, захоплює цілу мережу (понад 70 магазинів, міні-підприємств та інших об’єктів з залишковою вартістю 3494261 грн.) одного з кращих не тільки на Полтавщині, а й Україні Котелевського споживчого товариства, яке з кризи 90-х років витягла з боргів, підняла, розбудувала не хтось, а саме Людмила Дубина.

Полтавський правозахисник і журналіст Олександр КУЛИК у телепередачі каналу СТБ «Битва екстрасенсів» 8 квітня о 19:00

Троє дівчат у Кобеляках: нещасний випадок чи вбивство?

• Відомі екстрасенси пройшли слідами злочину, зустрілися з батьками дівчат і роблять свій висновок!

Телепрограма знята за темою резонансного журналістського розслідування редактора обласної газети “Полтавська думка” Олександра Кулика.
Це вже друга передача, тему якої столичним журналістам і відомим екстрасенсам підказали публікації полтавського журналіста Олександра Кулика - кращого журналіста України 2010 року в жанрі журналістських розслідувань на теми корупції.

А тим часом у Стасях, Остап’євому, Ковалівці, Лубнах, Кобеляках, Котельві…

Сотні підписів на захист Сергія Яковенка зібрали журналісти “Полтавської думки”. Карлівська громада знала Яковенка як порядного і дбайливого господаря. Якби не арешт, його знову б обрали, але нинішня влада в Україні таких патріотів-українців подавлює ось такими репресивними діями. До речі, в розмові зі мною нинішній міський голова Карлівки, господарник, чиновник, літератор, журналіст Володимир Слєпцов підтвердив той факт, що ніяких грошей-хабара при затриманні Яковенка не виявили.

Міського голову Карлівки Сергія Яковенка засудили за хабар, якого не знайшли

5  років ув’язнення - несправедливий вирок, вважає Сергій Яковенко і готується подавати апеляцію. Нагадаємо, 31 серпня 2010 року співробітники Київського УБОЗу за санкцією Генеральної прокуратури затримали міського голову Карлівки Сергія Яковенка за підозрою в корупції. Йому інкримінували отримання хабара - 10 тисяч доларів за вирішення земельних питань для харків’янина Михайлова. Саме останній повідомив правоохоронців (столичний УБОЗ та Генпрокуратуру) про факт порушення законодавства.

Про вибори і гроші

Прочитав інтерв’ю Євгена Жовтяка на http://www.zhovtyak.com  На всі сто поділяю його думки. Це ж саме я заявив лідерам опозиції щодо своєї кандидатури. Ось уроки, які ми повинні засвоїти.

У 2004 році, 20 червня на проміжних виборах по Карлівському округу на Полтавщині я набрав 20 тисяч голосів. Я був кандидатом від опозиції. Це були вибори - головна репетиція перед президентськими. Тому вся політична Україна була прикута до Карлівського округу. У нас перемога була прогнозована. Я ніскільки не сумнівався, що виграю, бо мав високий передвиборчий рейтинг як журналіст-криміналіст, автор багатьох журналістських розслідувань на тему корупції, головний редактор обласної газети "Полтавська думка".

Чому ж не виграв? Чому в сільських районах Полтавщини пройшов кандидат від Партії регіонів, житель Харкова, російськомовний Лелюк? (24 тисячі голосів).

 Програв не я, а опозиція. Чому так сталося?

Слідкуйте за новинами у соціальних мережах

Відтепер ви маєте можливість стежити за моїми новинами та оновленнями у найпопулярніших соціальних мережах:

• Google+
• Twitter
• Вконтакті
• Facebook

Там будуть доступні останні новини, фото, відео моєї діяльності. А також ви маєте можливість писати коментарі та власні думки з приводу останніх подій.

Про мою участь у виборах

Мене про це часто питають. Сьогодні я вперше інформую громадськість, що об’єднана опозиція демократичних сил розглядає мою кандидатуру – журналіста Олександра Кулика - для участі у виборах по мажоритарному Карлівському округу (Карлівський, Чутівський, Машівський, Новосанжарський і Кобеляцький райони).

Хто «кришує» розкрадачів коштів вкладників кредитної спілки «Лубно»?

На цю тему я неодноразово писав на сторінках «Полтавської думки». На прес-конференції в обласній прокуратурі 5 жовтня 2011 року прямо в очі прокурорам сказав про  причетність  двох районних прокурорів до викрадення мільйонів людських грошей. Завтра, 23 лютого, читайте у «Полтавській думці»  продовження цього жорстокого протистояння журналістів з прокурорами – вся розкладка в цифрах і фактах, прізвищах і аргументах.

Ми, журналісти, об’єднали свої зусилля, щоб визволити з тюрми трьох молодих людей, яких прокурори посадили за грати, аби таким чином замилити очі вкладникам (мовляв, покарали тих, хто вкрав ваші гроші). Ми визволимо ВячеславаМедведського, Дмитра Теленкова, Ольгу Іващенко,  як визволили Віку Санжарівець! Вдома їх чекають маленькі діти!

Заходьте на сайт «Полтавської думки» і читайте інтерв’ю журналістки Людмили Кучеренко з мамою Діми Теленкова.

Як влада переслідувала депутата Петра Кошового

Суддя Бугрій продовжує свою ганебну судову практику
У  Решетилівці влада замовчує серйозний конфлікт, що виник на грунті фінансових оборудок колишнього голови райдержадміністрації, депутата райради від провладної партії Юрія Григоровича Дмитренка. Він образився на депутата райради від опозиційної фракції “Наша Решетилівщина” Петра Миколайовича Кошового, який оприлюднив інформацію про Дмитренка у партійній газеті “Дзвони Собору”. Дмитренко подав на Кошового у суд за образу честі, гідності і ділової репутації, вимагаючи з нього спростування, на його думку, неправдивої інформації та відшкодувати моральні збитки на суму 100 гривень. Дмитренко у газетній публікації про роздачу районного майна і землі на мільйони гривень відчув свою вину, хоча його прізвище у тому контексті статті… не фігурувало. Вийшло так, як у тій приказці: на злодієві шапка горить.

Землю в листі “регіоналам” визнали спробою... теракту

Конверт зі жменькою землі, адресований керівництву фракції Партії регіонів у парламенті, визнали спробою теракту. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутат Верховної Ради Криму Олександра Кужель. Раніше політик закликала активістів підтримати акцію “Український народний рефендум” та “поділитися дрібкою землі з керівництвом правлячої фракції Партії регіонів у Верховній Раді”. За словами Кужель, санепідстанція визнала вміст конверту “отруйною речовиною”.

Слідчий, прокурор і судовий експерт не доказали у суді вини Віктора Токаря

2 лютого в Октябрському райсуді м.Полтави суддя Віталій Микитенко допитав викликаного в суд у якості свідка слідчого прокуратури, за матеріалами якого 72-річного голову обласного Фонду підтримки індивідуального будівництва на селі Віктора Токаря мали б засудити на 10 років тюрми за нібито розтрати понад мільйона державних гривень.

Олександр Кулик: “Журналісти, продовжуймо боротьбу за справедливість!”

Редактор “Полтавської думки” Олександр Кулик закликав присутніх 22 грудня на прес-конференції журналістів до солідарності не тільки по справі Вікторії Санжарівець, а й по вбивству трьох дівчат у Кобеляцькому районі та кредитній спілці “Лубно”, по якій, за поданням прокурора Р .Білоконя, засуджені на 7-8 років молоді люди - Ольга Іващенко, Дмитро Теленков, Владислав Медведський, які не причетні до розкрадання 28 мільйонів гривень вкладників.