Тіньові ділки намагаються обібрати Карлівську громаду на сотні тисяч грн.

Такий висновок напрошується з матеріалів судової справи, а швидше, судової тяганини навколо нежитлового приміщення площею 59,5 м2 у центрі Карлівки.
Подібних конфліктів у житті вистачає, але ця справа набуває у невеличкому містечку резонансного звучання з огляду на учасників судового процесу. А це - найвищі місцеві органи влади, Карлівське районне телерадіооб’єднання “Контакт”. Це публічні особи - директор ТРО “Контакт” Тетяна Голуб, міський голова Володимир Слєпцов, заступник міського голови з фінансово-економічних питань Наталія Прогнімак, місцеві депутати, керівники міського житлового господарства, будівельних організацій. Судові позови, одна за одною судові ухвали у відповідь супроводжуються офіційними рішеннями сесії міськради, міськвиконкому. І якщо для телерадіооб’єднання судова тяганина (не інакше, як тяганина, бо справа уже набула саме такого статусу) нічого щодо затрат не варта, то у високопосадових чиновників вона відібрала і часу, і нервів, і коштів. Коштів громади, тобто бюджетних, адже на поїздки в Господарський суд Полтавської області (вул. Зигіна, 1 у Полтаві), в Апеляційний суд Харкова вони витрачають кошти, робочий час. Цей час міг би піти на вирішення соціальних, господарських питань, що хвилюють Карлівську громаду чи конкретного мешканця Карлівки. Їх вистачає.

І той же “Контакт” у телеефірі мало не щодня “довбає” міську владу за ті чи інші недогляди. Хтось не викосив бур’ян - Слєпцов винен. Прорвало водопровід - куди дивиться міська влада? Пройтися по місту і відзняти дюжину критичних сюжетів - що ракам ноги відірвати. А копнути глибше, наприклад, у проблему нестачі коштів у міській казні, у карлівських тележурналістів духу чи ще чогось не вистачає. 16 разів (!) показали один і той же сюжет про підняття тарифів на комунальні послуги. Ба, прикріше: - з листопада 2012 року, вони упереджено, цілеспрямовано малюють на телеекрані тільки негативні картинки про міську владу. Бо так їм велить власник цього засобу масової інформації, приватний власник. І на те у власника є приватний, “грошовитий” інтерес.

16 листопада 2012-го Карлівська міська рада вийшла зі складу співзасновників районного телерадіооб’єднання “Контакт” і відтак вправі повернути свій внесок у статутний фонд. Тим внеском, згідно з рішенням сесії міськради від 12.03.2001 року, й було нежитлове приміщення по вул. Леніна, 58. Це не сподобалося власнику “Контакту”, яким є приватизований з минулого року “Полтавагаз” (68% його акцій належать Вірі Антонівні Четверяковій, матері нардепа від Партії регіонів Олексія Лелюка). Прохання звільнити приміщення власники “Контакту” ігнорували більше півроку, за оренду не платили, але справно критикували міську владу, як кажуть, і в хвіст , і в гриву. І подали на неї аж 5 судових позовів! Мета - відвоювати, повернути собі під офіс ті 59.5 кв. м у центрі Карлівки.

Мої колеги-журналісти у Карлівці стали, певно ж, підневільними заручниками, а їхній керівник, можна сказати, співучасником посягань на майно Карлівської громади, того самого нежитлового приміщення, ринкова вартість якого - близько 300 тисяч гривень!

Так, саме за позовом телерадіооб’єднання “Контакт” до Карлівської міської ради про визнання недійсним рішення міськради №224 від 11.12.2012 року обласний Господарський суд Полтавської області цими днями вкотре викликає “на побачення” у Полтаву перерахованих вище посадових осіб з вимогою привезти з собою “пояснення у письмовій формі”, оригінали документів “і належним чином засвідчені їх світлокопії до матеріалів справи”, “за три дні до судового засідання виконати вимоги попередніх ухвал та подати витребувані документи і додаткові докази”. І якщо всього цього не виконати, то отримаєш від того ж суду штраф або притягнення до кримінальної відповідальності. Отож, пане міський голово Слєпцов, кидай у Карлівці печене й варене - і до Полтави, в суд, де директор “Контакту” уже скубтиме тебе не за бур’яни на міських околицях, а вимагатиме повернути йому 59,5 кв.м приміщення, яке 13 років служило “Контакту” за офіс.

Я, Олександр Кулик, журналіст з кримінальних розслідувань, може б, і не писав би цієї статті, якби те невеличке приміщення було у чиїйсь приватній власності. Та й усім карлівчанам до нього б інтересу не було. Тому коли мені принесли матеріали судової тяжби, я найперше поцікавився: чиє ж те приміщення, які аргументи у “Контакту” і “Полтавагазу” судитися за нього, якщо документально підтверджено, що воно було статутним внеском міськради?

- Та я готовий прес-конференцію скликати і без питань доказати, що то власність Карлівської громади в особі міськради, - відповів на моє запитання міський голова Володимир Слєпцов.

-А вони чим мотивують свої судові позови?

-Мовби у них на те приміщення є техпаспорт , а в міськради немає. Але ж приміщення всі ці роки перебувало на балансі виробничого підприємства по експлуатації житла “Надія”, яке підпорядковане міськраді. А Полтавське бюро технічної інвентаризації у 2005 році зафіксувало “Контакт” як користувача приміщення. А “користувач” і “власник” - дві великі різниці, як кажуть в Одесі. Коли спір розгорівся, міськрада прийняла рішення про виготовлення технічного паспорта. І те ж саме техбюро “Інвентаризатор”, яке у 2005-у зафіксувало “Контакт” як користувача, видало нам 15 грудня 2012 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно, де чітко записаний власник нежитлового приміщення в житловому будинку по вул. Леніна, 58 - територіальна громада м. Карлівка в особі Карлівської міської ради. Ну скажіть, якби це приміщення було у власності “Контакту”, як вони пишуть у своїх судових позовах, то чи пропустив би “Інвентаризатор” наші документи? Що ще треба доказувати? А є ще ухвали Харківського апеляційного і навіть Вищого господарського судів, які визнали нашу правоту.

-То в чому річ, чому, як мені відомо, судова тяжба триває?

-По чиємусь дзвінку. І ми здогадуємося по чиєму. Ми відчули, що їхня в такому разі візьме, бо в силу вступав не Закон, а тіньові домовленості. І ми вирішили негайно продати те приміщення. Його оціночна вартість 266-500 грн, а ми продали на аукціоні дорожче, і кошти в міську казну уже надійшли.

Так, тут і студенту-першокурснику юрфаку, якщо погортає сторінки судової справи, стане зрозуміло, що навіть сам “Контакт” в особі ради його засновників визнав право власності за міськрадою, бо пропонував розв’язати спір шляхом сплати їй частки статутного фонду, а це 3,9%, а в грошовому виразі - 6524 грн 70 коп. Тобто, за їх міркуванням, саме стільки коштують 59,5 кв. метри нежитлової площі в центрі Карлівки. У міськраді такі дії назвали не чим іншим, як шахрайством. Коню зрозуміло, що ні трудовий колектив “Контракту” з його 9,7% у статутному фонді ТР , ні ПАТ “Полтавагаз” (67,6%), ні Віра Антонівна Четверякова, ні її син-депутат Олексій Володимирович Лелюк і копійки не вклали у будівництво того офісного приміщення. Будучи свого часу “в обнімку” з місцевою владою, користувалися ним, по суті, безоплатно.

Нехай би судді, які правдами і неправдами намагаються відібрати у Карлівської громади майно майже на 300 тисяч гривень вартістю, поцікавилися таким фактом: скільки орендної плати за 13 років перебування у стінах цього приміщення сплатив “Полтавагаз” і трудовий колектив? Уже не студент юрфаку, а школяр вам легко порахує. Середня ціна оренди у центрі Карлівки за квадратний метр сьогодні близько 30 грн, множимо на 59,5 і маємо 1785 грн у місяць, у рік - 21420 грн, за 13 років - 278 тисяч 460 грн. Ось що втратила громада від “любові влади і ЗМІ”. До честі нинішнього очільника міста Володимира Слєпцова, він забив у дзвони не тільки щодо того приміщення.

-Ми втрачаємо ще тисячі гривень і від несплати до місцевих бюджетів оренди за ГРП, що їх “Полтавагаз” тримає на наших землях, - говорить Карлівський міський голова. - Відмовляється “Полтавагаз” укладати договори оренди. Інші учасники енергоринку - ПАТ “Полтаваобленерго” та “Полтаватеплоенерго” сплачують, а ці “розумники” - ні. Рядом, у Красноградському районі Харківської області “Харківгаз” за ГРП платить оренду, то чим завинили карлівчани “Полтавагазу”?

Чи не тим, що обрали фактичного власника “Полтавагазу” до Верховної Ради, де йому, виходить, закони не писані? Чом не тема для журналістів “Контакту”?