Певно, мало хто в Нових Санжарах знає, що в ці дні у районному суді за поданням міліції судять місцевого мешканця 22-річного Владислава, якого обвинувачують у підпалі реєстратури районної поліклініки в ніч на 17 березня 2012 року. У вогні згоріли всі понад 28 тисяч амбулаторних карток жителів району. Резонансна подія!
Про те, що це був замовлений підпал - висновок фахівці з області зробили одразу, навіть повідомили про це в обласній газеті “Зоря Полтавщини”, яка є органом облдержадміністрації і облради. А завідуюча поліклінікою Вікторія Севериненко намагалася нав’язати думку, що вогонь на реєстратуру поширився з фітокіоску, в якому грабіжник-підпалювач щось шукав. І спішила заявляти про це у той момент, коли все… ще горіло, тобто рано-вранці 17 березня, коли пожежники і відповідальні працівники прибули до входу у поліклініку і намагалися приборкати полум’я, що виривалося з вікна реєстратури. Звідки Вікторії Іванівні було знати, що причиною є фітокіоск?
Як виявилося, кіоск не згорів, а тільки зовні обгорів від вогню, що поширився саме з кімнати реєстратури. З єдиного невеличкого віконця кіоску було вийняте скло, а двері - замкнені. Тобто, організатори підпалу таким чином хотіли вивести слідство на хибний шлях: мовляв, злодій заліз через віконечко у кіоск і зсередини його підпалив, а далі вогонь пішов на реєстратуру…
Коли десь через місяць після пожежі від жителів Нових Санжар я дізнався, що підпал хочуть “повісити” на Владислава, одразу взявся за журналістське розслідування. Переговорив близько з сотнею людей, котрі могли пролити світло на мотиви підпалу, його замовників і виконавців. На опубліковану в “Полтавській думці” 10 травня 2012 року статтю “Хто ж замовив підпал реєстратури Новосанжарської поліклініки?” отримав дуже багато і телефонних дзвінків, і електронних листів. Всі як один, а це в основному новосанжарці, як кажуть, на всі сто підтвердили зібрані мною факти і докази.
Згідно з законом, міліція, прокуратура зобов’язані були відреагувати на публікації в пресі. Але цього не зробили! Більше того, вони одразу, наступного дня після пожежі, певно ж, під чиюсь диктовку… розібрали кіоск. А це ж, за словами тієї ж Севериненко, мав бути головний речовий доказ! Ні, він не міг бути таким, адже підпалювач, навіть такої тілобудови, як у Вікторії Іванівни, за словами власниці кіоску пані Юлії, ніяк не міг пролізти через те віконце. А Владислав своєю статурою - тим паче. Отже, підпалювач мав одразу три ключі: від входу в поліклініку, від дверей реєстратури і від фітокіоску. Хто це міг бути? У фітокіоску він імітував підпал, але не загорілося, а реєстратура спалахнула без проблем - паперів же там повні стелажі.
В суді усі можливі свідки не додали жодного доказу вини Владислава. Не має його й міліція, слідчий В.Головко, окрім особистого зізнання самого Владислава, який мовби вчинив підпал, аби доказати дівчині своє геройство. Але зізнання не є доказом, про що знає першокурсник юракадемії. Владислав сказав у суді, що у міліції у нього “вибили” зізнання “під тиском, погрозами”, підказали там і мотив - геройство перед дівчиною. Які ж ви слідчі, якщо навіть не переконалися, чи є в хлопця дівчина у Нових Санжарах? Не було й немає такої. То перед ким же геройство демонструвати?
20 березня 2013 року потелефонувала мені мама Владислава і висловила побоювання, що суд може піти “на повідку” у міліції і засудити її сина. Я попросив сторону захисту заявити мене, журналіста Олександра Кулика, свідком у справі. 22 квітня у Нових Санжарах, у суді протягом півгодини виклав усе, що знаю, відповів на запитання судді Т.Стрельченко, яка веде цей процес, адвоката, підозрюваного. У прокурора Карлаша питань до мене було.
Розказав я суду про те, що оце й вам, шановні мої новосанжарці. Досить вмотивовано довів суду, що свідками у справі повинні пройти і головний лікар Ольга Гиря, і завполіклінікою Вікторія Севериненко, і спеціаліст РЕС, який вранці 17 березня приїхав, щоб відімкнути електрику від поліклініки, але не зробив цього, просидів у машині, поки всі 28 тисяч карток згоріли (суд мав би запитати, хто з родичів керівника лікарні працює у РЕС?). Якщо слідчий Головко не допитав лікаря і медсестру, котрі “сиділи на виписках з амбулаторних карток”, тобто, готували документи на Полтаву для присвоєння окремим громадянам інвалідності і раптом після пожежі обидві в один день звільнилися з поліклініки, то суд в особі Т.Стрельченко зобов’язаний це зробити в рамках судового слідства. А ще, як мені підказували додзвонювачі після журналістських розслідувань, варто викликати в суд завгоспа лікарні, який “відав ключами і не тільки”.
Олександр КУЛИК, “Полтавська думка”.
P.S. Наступне судове засідання в Нових Санжарах у справі “про підпал” - 12 березня о 13.30. Приходьте всі, хто не байдужий. Вхід вільний. Кожен з 28 тисяч потерпілих має право на відшкодування моральних збитків і кожен як платник податків - на відшкодування на близько 700 тисяч гривень майна, яке забрав вогонь. Відшкодувати повинні замовники підпалу, які (перед перевіркою з Полтави) у вогні хотіли спалити близько півтисячі фіктивних виписок для інвалідності. Інваліди, як відомо, мають пільги по сплаті комунальних платежів, що з кожним роком зростають і важким тягарем лягають на бюджет кожної української родини.
Немає коментарів:
Дописати коментар