5 років ув’язнення - несправедливий вирок, вважає Сергій Яковенко і готується подавати апеляцію. Нагадаємо, 31 серпня 2010 року співробітники Київського УБОЗу за санкцією Генеральної прокуратури затримали міського голову Карлівки Сергія Яковенка за підозрою в корупції. Йому інкримінували отримання хабара - 10 тисяч доларів за вирішення земельних питань для харків’янина Михайлова. Саме останній повідомив правоохоронців (столичний УБОЗ та Генпрокуратуру) про факт порушення законодавства.
У будинку мера провели обшук, але нібито отриманих ним грошей так і не знайшли. Під час слідства С.Яковенка тримали у Полтавському СІЗО. Координатор руху “Громадянський опір” у Карлівському районі Ілля Василенко давно збирає матеріали по цій справі і своїми спостереженнями поділився з “Полтавщиною”. За його словами, кримінальна справа від 26 липня 2010 року проти мера міста була порушена навмисно саме напередодні виборів, а затримання відбулось в останній день відпустки, за 10 днів до початку виборчої кампанії. Яковенко у 2010 році мав намір балотуватися на посаду мера Карлівки вдруге.
Затримали його не в робочому кабінеті чи в міській раді, а в районному відділі міліції під час розмови з черговим та працівниками Карлівського РВ. Це на суді підтвердив слідчий Генпрокуратури полковник Беляков, додавши, що руки затриманого не світилися від фарби, якою покропили гроші. А затримувати мера приїхали на двох автомобілях бійці спецпризначення, вся операція проходила в повній таємничості, - розповів Василенко. - Перед цим у міську раду з перевірками приїздили обласні КРУ, СБУ та УБОЗ і ніяких порушень в роботі міськради, а також мера не виявили. В таких умовах не є логічним брати хабарі та ще напередодні виборів.
Згодом Сергія Яковенка перевели до Харківського СІЗО нібито для проведення слідчих дій, які, за словами мера, ніхто не проводив. Пізніше Верховний суд з кримінальних справ виносить постанову, щоб кримінальну справу Яковенка розглядав Харківський апеляційний суд, а той ухвалює рішення про те, щоб справу розглядав Дзержинський районний суд Харкова.
Після закінчення двомісячного терміну утримання Яковенка під вартою почали відбуватися дивні речі, а саме: слідчі подали клопотання про продовження утримання під вартою підозрюваного, аргументуючи тим, що нібито він буде перешкоджати слідству. І суд продовжив термін тримання Яковенка під вартою (до 4 листопада 2010 року). В грудні 2010 року досудове слідство було завершено і кримінальну справу передано на ознайомлення в Генпрокуратуру. Сам суд, а точніше попереднє слухання розпочалося аж в березні 2011 року. Потім суд переносили кілька разів з причини хвороби судді. Друге засідання відбулося в травні. Потім суддя пішов у відпустку, і суд продовжився восени, - говорить Ілля Василенко.
До речі, мешканець Харкова Михайлов, який нібито давав хабар Яковенку, був перекваліфікований зі статусу свідка на статус потерпілого. Під час судового розгляду справи він раптово звернувся в лікарню за допомогою, бо в нього загострилася якась психічна хвороба, підкреслив Ілля Василенко.
Допитані працівники міськради, свідки, поняті говорили про, те що у підозрюваного грошей не вилучали і руки не світилися. Адвокат Яковенка неодноразово звертався до суду з клопотанням про виклик для допиту в якості свідка слідчого Генпрокуратури Белякова, адже потрібно було дізнатися про те, де ж подівся відеозапис затримання Яковенка, з усіма подробицями, в т.ч. фактом відсутності фарби на руках підсудного та запакуванням речових доказів. Відеозапис не був долучений до матеріалів кримінальної справи.
На чергове судове слухання 20 лютого 2012 року, нарешті, в примусовому порядку доставили колишнього слідчого Генпрокуратури Белякова, запитали про зникнення відеозапису. Він відповів, що не знає, де знаходиться той запис. До речі, гроші-хабар так ніхто і не знайшов, тому виникає питання: а чи були вони взагалі?
Але Дзержинський районний суд Харкова на основі заяв потерпілого Михайлова виніс вирок: 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Претензії Яковенка до слідчих такі: не знайдено самих грошей; його не було затримано на місці передачі хабара; загадково зник відеозапис, що свідчить на користь Яковенка; руки підозрюваного не світилися від фарби, якою обробили гроші; особисті речі, зокрема, барсетка, не були опечатані в присутності підозрюваного.
До справи є багато питань, які не на користь тих, хто її розслідував. Влітку 2011 року слідчі, які займалися цією справою, в т.ч. і Беляков, звільнені з Генпрокуратури за те, що вели розслідування не належним чином. Тому кримінальну справу проти екс-мера Карлівки потрібно закрити. Так вважає адвокат підсудного, сам Яковенко і більшість мешканців Карлівки. Я також приєднуюся до цієї думки, - зазначає Ілля Василенко.
Анна ДОВГОШЕЙ, “Полтавщина”.
Немає коментарів:
Дописати коментар