«А-а, ви тут!?»

Фразу, яку я виніс у заголовок, в ніч з 28 на 29 жовтня 2012 року, тобто під час підрахунку голосів виборців, почув на одній з виборчих дільниць у місті Кобеляки Сергій Олійник. Він тут був спостерігачем від мене як кандидата у народні депутати по Карлівському виборчому округу №149.


І йому, і всім моїм помічникам на дільницях я перед виборами говорив: “Знайте, будьте впевнені, що ми виграємо ці вибори. Люди проголосують за мене, бо я багатьом допоміг у найкритичніші моменти життя і цим самим дав зрозуміти усім, що прийду на допомогу й іншим. Що мої журналістські розслідування і в газетах, і на телебаченні читали, бачили понад 100 тисяч людей у шести районах Полтавщини, що входять у Карлівський виборчий округ. Я боюся тільки одного - фальсифікації результатів. Підкуплені владою члени виборчих дільниць бюлетені за мене кластимуть у купки своїх провладних кандидатів. Тому треба бути пильним у момент, коли один член дільничної комісії піднімає бюлетень, зачитує його і передає іншому, а той кладе бюлетень у ту чи іншу купку”.

Саме таку пильність проявив Сергій Олійник, коли стояв за спиною того, хто зачитував результати голосування і бюлетень “за Кулика”  намагався покласти у купку “за Лелюка” чи “за Реку”. До речі, один з них офіційно йшов від партії влади, а іншого нинішня влада регіоналів вела таємно, а в Карлівці владне чиновництво негласно агітувало за мовби опозиційного Реку, бо зі своїм Лелюком три роки тому побило горщики через комбікормовий завод, який не могли поділити між собою...

Почувши у себе за спиною Сергієве зауваження “Та це ж бюлетень за Кулика, а ви що читаєте?”, член дільничної комісії оглянулася і здивовано: “А-а, ви тут!?”
Після виборів Сергій мені сказав, що усі купки бюлетенів перевірити у нього не було можливості, адже фальсифікації могли бути й на якомусь іншому етапі виборів. Втім, він старався не пропустити фальсифікації. А я переконаний, що у Кобеляках її було найменше, бо більшість членів дільничних комісій як виборці також підтримували мене. В результаті найбільший район з шести, що входять до Карлівського виборчого округу - Кобеляцький проголосував за мене.

Та якщо у вірних мені Кобеляках ми виявили факти фальсифікації, то що говорити про інші 5 районів! Мені казали, що село Базилівщина Машівського району, де влада регіоналів не дає людям земельних паїв, на сільській сходці прийняло рішення голосувати “за Кулика”. А в протоколі, переданому на сайт Центральної виборчої комісії, за мене було тільки 8 голосів з 400. Правда, наступного дня на тому ж сайті стало уже 80 за мене. Це коли влада побачила, що Кулик не перемагає, почала “повертати” вкрадене.

За дві доби після виборів, коли по 149-у округу усі 100 процентів бюлетенів були опрацьовані, “за Кулика” десь знаходять ще півтори тисячі голосів. А відсоток з 19,3 підскочив до 19,77. До речі, за два тижні до виборів і Лелюк, і Река “намалювали” мені лише 5,8 відсотка голосів, роздрукували це у своїх газетах, листівках стотисячними тиражами і занесли в кожну хату, мовляв, дивіться, за Кулика не голосуйте, бо в нього онде стілечки голосів.

Я міг подати на них в суд за брехливу соціологію, але ж під час виборів суди судили проти мене (Лелюк тричі подав на мене в суд і дві скарги в ЦВК). І якщо прогнози соціологів щодо Королевської підтвердилися, то щодо мене - суцільна вигадка. Лелюк посилався на столичного соціолога Копитька, а Река на місцевого, назву його ось так - Л-ка, бо в агітації Реки його прізвища не було, а гінці від Реки мені повідомили.

На дільниці у Новосанжарській школі з майже двохсот тисяч виборців “за Кулика” вписали у протокол цифру 5. Ми після виборів поцікавилися у 17 родин, які тут голосували. Вони зізналися, що більшість голосувала “за Кулика”, а точніше - 27 з 32 членів родин.

У селі Старі Санжари Новосанжарського району дві виборчі дільниці. На тій, де головою була моя представниця, Кулик переміг, а на сусідній залишився третім. Ну, не може одне село по-різному голосувати!

Одразу після виборів відома всеукраїнська організація “Спільна справа” назвала 31 виборчий округ з усіх 225 по Україні, де вибори були сфальсифіковані - серед них і 149-й.

Але щодо мого округу, то навіть фальсифікації не допомогли б владі зупинити мене на шляху до перемоги. Владі допоміг пан Яценюк, який виставив проти мене свого члена партії Фронт змін А.Реку. “Батьківщина” була за мене, але протистояти Яценюку, який, за відсутності Ю.Тимошенко, правив бал в об’єднаній опозиції, ні місцевий лідер “Батьківщини” Вадим Петренко, ні керівник штабу, також з Фронту змін Валерій Головко не відважилися. Вклали мільйони гривень у виборчу кампанію Реки і програли. А в мене вкладати не треба було жодної гривні - я б, аби Реки не було, набирав би 62 відсотки.

Задовго до виборів я оголосив, що йтиму до Верховної Ради по цьому округу. І це було зрозуміле для всіх політиків і знаючих виборців рішення, адже у 2004 році я тут набрав 20 тисяч голосів, але фінішував другим. Тобто, люди мене тут знають. Під час виборів я весь час просив і Петренка, і Тягнибока, і штабістів - переконайте Яценюка, Турчинова, щоб зняли Реку. Адже в іншому випадку ні Река, ні Кулик не пройдуть, а виграє представник влади. Не дослухались. А за Реку навіть його Новосанжарський район не проголосував, і бренд “Батьківщини” не врятував.

Знаю, що місцеві штабісти також були проти Реки, але “Головко вперся”.
Думаю, що дехто виконав замовлення влади Януковича - ні в якому разі не пропустити в парламент опозиційного журналіста Кулика.

Тепер ми добре знаємо, чиїм ставлеником виявився Яценюк. Відомо, що на п’яти округах він взагалі не виставив кандидатів від опозиції, давши дорогу провладним. А на Полтавщині, де “Батьківщина” мала хорошу підтримку, жоден її представник не потрапив до парламенту.
І це не все, що хотілося б сказати виборцям у відповідь на сотні телефонних дзвінків до мене (“Не віримо, що ви не пройшли!”), десятки листів, три з яких друкуємо сьогодні в газеті. Але я залишаюся оптимістом, чого бажаю всім. Ми переможемо на місцевих виборах, що не за горами - у 2014 році. Як досвідчений депутат Верховної Ради 3-го скликання, я всіляко допомагатиму новообраному депутату Юрію Бублику. Знаю його давно - істинно народний депутат, за якого нікому з нас, полтавців, певен, не буде соромно.

Дякую всім, хто голосував за мене! Особлива подяка мешканцям Кобеляк і Кобеляцького району! Я відпрацюю як журналіст.

Щиро ваш - Олександр КУЛИК.