Мільйони українців 18 лютого по телевізору, інтернету, соцмережах спостерігали за трагічними подіями в Києві. Того дня тисячі активістів Євромайдану з 9-ї години ранку пішли мирною ходою до Верховної Ради вимагати від провладної парламентської більшості (фракції Партії регіонів і комуністів) проголосувати законопроект опозиційних фракцій про повернення Конституції України до зразка 2004 року. Цього вимагав і Майдан. Адже регіонали і В.Янукович у 2010 році незаконним шляхом переписали Конституцію, і таким чином Президент набув нечуваних з часів Незалежності прав керувати і розпоряджатися, призначати і звільняти.
Про те, що у вівторок, 18 лютого, цей законопроект буде розглянутий, була попередня домовленість між владою і опозицією, аби ось так понизити градус протистояння у суспільстві, зробити ще один крок до врегулювання політичної кризи. Та коли депутатам роздали порядок денний, там питання Конституції не виявилося. І опозиційні депутати заблокували трибуну з вимогою винести це питання на голосування.
А тим часом на розі вулиць Інститутська і Шовковична (це за сто метрів від стін Верховної Ради) хтось із беркутівців кидає під колону мирних виборців-демонстрантів вогняну гранату - одну, другу. І починаються сутички. На голови демонстрантів такі палаючі гранати полетіли (не можливо повірити!) з даху багатоповерхового будинку. Люди помітили там кількох охоронців у формі “Беркуту”. Тобто, владна сторона готувалася до бою і - спровокувала його. І нещадно розправилася з майданівцями.
Бійня тривала години до 16-ї. 5 трупів, троє з яких лежали на підлозі у Будинку офіцерів, що неподалік від Верховної Ради, на вул. Грушевського. Ці страшні кадри облетіли увесь світ. У двох тілах - вогнепальні рани. Чоловіка із Запоріжжя вбили підло, ззаду - пострілом у шию.
Багато з усього цього я дивився у прямому ефірі Громадського ТБ і заодно готував цей номер “Полтавської думки” до друку. Боляче! А як батькам оце дізнатися, що їхні сини загинули не десь у чужому підступному Афганістані, а в рідній мирній Україні! Хто їх убив? Брати-українці чи російські спецназівці? За що убили: за владні амбіції чи накрадені мільйони? Але ж відомо, що люди на Майдані - не за політиків стоять, а за себе, свої родини, за справедливість у розподілі бюджетних коштів. Стоять, бо корумповані чиновники - дістали, збагачуючи себе і своїх дітей за рахунок платників податків, оббираючи дрібних підприємців, підминаючи під себе банки, шахти, земельні ділянки…
Чому 18 лютого влада і опозиція не домовилися? Після 16-ї Інтернетом поширилося: чи буде розгін Майдану? Журналіст Громадського ТБ Дмитро Гнап повідомив, що в районі Європейської площі солдати внутрішніх військ зачистили намети мітингувальників, навіть зайнялися мародерством, що було добре видно на відео, знятому кимось з висотного будинку і переданому для Громадського ТБ. І що їх, солдатів, тут уже близько семи тисяч. А вулицями Києва до Майдану прямують два БТР і два водомети. Як досвідчений журналіст-розслідувач, Дмитро припустив, що планується найстрашніше - зачистка Майдану, тобто атака військ і беркутівців на 20-тисячний козацький табір, як його ще називають.
І тут близько 18-ї вечора у студії Громадського ТБ з’являється нардеп від Партії регіонів, але не рядовий - представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, років 40 йому. Такий собі балакучий, стриманий і демократичний, як він себе намагається позиціонувати. Сказав, що щойно з Банкової, з кабінету В.Януковича, де президент зустрічався з опозиційним нардепом від “Батьківщини” Турчиновим. Про що говорили, про що домовилися? Мірошниченко каже в прямий ефір, на всю Україну, що ніякого силового варіанту не буде, що Віктор Федорович робить усе можливе, аби мирно врегулювати ситуацію.
А журналісти йому: так ось, Юрію, дивіться на відео - тисячі озброєних автоматами Калашникова бійців ВВ, ось БТР, ось водомети. Та ні, відповідає представник Президента, нічого не буде, я ж знаю, про що говорю.
19.30. Мірошниченко каже, що у нього запланована зустріч, а після неї, годин через дві, знову повернеться в студію - поспілкуватися з глядачами.
- А вам, журналістам, принесу піцу.
Рівно о 20.10 “Беркут” і внутрішні війська пішли в наступ на барикади Майдану. Все спалахнуло! Самооборонці Майдану відповіли “коктейлями Молотова”. Беркутівці пробралися на 6-й поверх Будинку профспілок, де розташувався Штаб народного спротиву, і підпалили. Комусь відірвало руку, комусь вибило око…
Годині о 10-й вечора дзвінок у студію Громадського ТБ від Юрія Мірошниченка:
- Так я їду до вас. Везу піцу!
- Яку піцу, Юрію? Ми вже наїлися! Ви що, не бачите, що твориться? А ви нам що тут казали дві години тому? - відповідає представнику Президента журналіст Данило Яневський і чує здивоване Мірошниченкове:
- А що твориться?.. Ладно, зараз передзвоню.
Хвилин через п’ять Мірошниченко дзвонить:
- Справді, сьогодні не приїду.
Певно, ці дві години представник Президента у Верховній Раді десь з кимось смачно вечеряв, відімкнувшись від телефонів і смартфонів. А його патрон направив на Майдан свою піцу, начинену кулями і гранатами.
Олександр КУЛИК.
Немає коментарів:
Дописати коментар