Молоде подружжя з Кобеляк шукає захисту, поради у ситуації, в яку потрапило, а влада, яка мала б допомогти цим людям, прикриває їхнього обидчика. Їхнього 10-річного сина на дорозі навпроти районної лікарні серйозно травмувала машина, що мчалась з величезною швидкістю, що в межах населеного пункту, по суті, є злочином. Медики у Полтаві врятували хлопця від смерті, але, сказали, попереду - не один курс лікування. Сім’я, як могла, шукала кошти на лікування. Тим часом водій-хуліган, вина якого очевидна для всіх свідків трагедії і доведена слідчими, продовжує розрулювати на дорогах, почувається самовпевнено і пропонує подружжю 10 тисяч гривень, аби розійтися без суду.
З огляду на застереження медиків, батьки не згоджуються на таку суму. Кажуть, що їм і суд той не потрібен, бо через нього здоров’я синові не повернеш, а часу, нервів потратиш ще більше. Та й виграти той суд, як вони зрозуміли, не зможуть, бо зловмисника “кришує” один високопосадовий районний правоохоронець. Каже їм, що нічого тому водієві за ДТП не буде, хіба що догану за місцем роботи випишуть. Радить взяти ті 10 тисяч і мовчати. Звідки у того правоохоронця такі міркування? Чи не розплатився з ним хуліган відповідною сумою, аби не порушували проти нього кримінальну справу? А ще потерпіла сторона дізналася, що той зловмисник працює в Києві у якійсь… правоохоронній системі. А в день ДТП побував у Кобеляках на якомусь чи корпоративному, чи родинному заході. Чи не сів він за кермо у нетверезому стані і наїхав на хлопця в ситуації, коли на видному місці дороги не було іншого транспорту, тобто нічого не заважало водієві уникнути зіткнення. У свідків ДТП таке враження, що водій зумисно погнався за перехожим і збив його…
А тим часом за гратами у Полтавському СІЗО майже рік прокуратура утримує кобеляцького громадського правозахисника, члена Національної спілки журналістів України Леоніда Митька, абсолютно безпідставно звинувативши його у ДТП, в якому ніхто не постраждав. Таким чином прокурори розправляються з неугодним їм Митьком, який разом зі мною, журналістом Куликом, пройшов місцями страшного злочину і розкрив його, вказав на високопосадових правоохоронців, які 22 квітня 2007 року, понапивавшись, згвалтували і вбили трьох дівчат. Кажуть, що в тій компанії також були гості з Києва, тому їх і “кришувала” спочатку кобеляцька прокуратура, а потім підпряглася і полтавська обласна.
56-річний Леонід Митько безпідставно сидить у тюрмі. Про це заявили уже не тільки журналісти, а й слідчі, харківські експерти. Доньки Леоніда Борисовича зверталися до Олександра Удовіченка, гаранта Конституції на Полтавщині, який ще з комсомольських лав добре знає Л.Митька як порядну, добросовісну людину, висококваліфікованого державного службовця. Обіцяв обласний голова поборотися за права людини, але то виявилися лише слова…
Я, як журналіст, витягнув з тюрем не одну людину, допоміг багатьом скривдженим. Неодноразово через пресу сигналізував і щодо грубого порушення прав людини щодо Митька, вмотивовано доводжу, що це розправа прокурорів над неугодним їм громадським правозахисником. На жаль, і мого голосу О.Удовіченко, голова Партії регіонів на Полтавщині, не почув.
З дня на день я і вся родина Леоніда Борисовича, вся громадськість Полтавщини чекаємо другого засідання Полтавського апеляційного суду у справі Митька. На першому засіданні місяців сім тому судді були подивовані тим, що на Митька накинули наручники. Судді засумнівалися у його вині і прийняли рішення - зробити повторну експертизу одного з епізодів справи. І що ж ви думаєте? Матеріали з Полтави на експертизу в Харків півроку… не відправляли. Хтось це робив умисно, мовляв, нехай Митько в тюрмі помучиться. А водій-зловмисник, який мало не вбив юного мешканця Кобеляк, розгулює на волі. Як і п’яна ватага людей у погонах, котрі убили Лілю Пуху, Наталію Вазерцеву і Ірину Рибалко. Митько насмілився стати на захист батьків убитих доньок, знайти убивць, за що й поплатився. Я переконаний, що після виборів 28 жовтня 2012 року ми витягнемо і його з тюрми.
Немає коментарів:
Дописати коментар