“Полтавська думка”, багато інших полтавських газет , одразу кілька вітчизняних телеканалів уже неодноразово писали, інформували про кричущий випадок кримінального переслідування неповнолітньої жительки с.Ліщинівка Кобеляцького району Вікторії Санжарівець, яку обласна міліція в особі підполковника О.Власенка (кажуть, що вже полковник) і майора Е.Регеди безпідставно звинуватила у вбивстві полтавського музиканта й кінорежисера, афганця Сергія Звенигородського і вже майже рік тримає у в’язниці. Суддя Кобеляцького райсуду В.Голубенко явно їм підсуджує. При цьому ніяких доказів вчинення злочину, окрім явки з повинною і розірваної мачухою дівчини блузки (ніби загиблий домагався), слідство суду не надало.
Але ж зізнання у злочині - не є доказом! Це золоте правило світової юридичної практики. Слідчі мали б довести те зізнання заляканої ними дівчинки. Вони це зробили, зімітувавши розірвання Вітиної блузки. Про це в суді заявила мачуха Вікторії, і “доказ” луснув, як мильна буль башка. А Вікторія сказала в суді, що обласний міліціонер Власенко її залякував і просив “не змінювати попередніх моїх свідчень”, тобто зіз нання у вбивстві.
Про все це ви, шановні постійні читачі “Полтавської думки”, знаєте з наших попередніх публікацій, а нагадуємо історію для нових читачів, які долучилися до нас у другому півріччі як передплатники газети.
Останнє судове засідання відбулося 26 травня ц.р. Тоді суддя В. Голубенко відхилив клопотання адвокатів підсудної про проведення необхідних для встановлення істини додаткових судових експертиз, повернення справи на досудове слідство у зв’язку з нововиявленими обставинами та звільнення дівчини на поруки батька. Натомість суддя Голубенко задовольнив клопотання в.о. прокурора Кобеляцького району О.Кліманова про призначення судекспертизи одягу покійного і підсудної, мовляв, чи терлися вони між собою. Це клопотання підтримала тоді присутня в суді представниця обласної прокуратури, яка, на жаль, не стала на варті Закону в цій справі.
Для чого вони це зробили? На думку громадських активістів і захисту: лише щоб затягти розгляд кримінальної справи, що триває з початку цього року. На думку прокурорів і судді, експертиза мала встановити, чи є на одязі загиблого й одязі потерпілої ворсинки (тобто, чи був він у контакті). Але й під час слідства Вікторія розповідала, що у ніч трагедії вона з Маріо (творчий псевдо Сергія) сиділа поруч у бесідці разом з іншими хлопцями, дівчатами і їхня одежа торкалася.
На експертизу суддя відвів 20 днів. Але сам чомусь аж… через місяць відправив речі в Харків, в інститут експертизи, про що нам, журналістам, повідомили в тому інституті. Це ще один факт зумисного затягування справи з боку обвинувачення і суду.
Як ми, журналісти, дізналися, 29 липня результати експертизи надіслані у Кобеляки з Харківського інституту судових експертиз ім. Бокаріуса. А з 1 серпня В.Голубенко… пішов у відпустку. Аж до 5 вересня. Суддя - відпочиває, підсудна - сидить. І його, Голубенка, не хвилює, що важить кожен день перебування юнки у СІЗО. Він насолоджується свободою, сонцем, можливо, морем; вона вже майже рік перебуває у темній камері, куди навіть не проникає сонячне проміння. І мова не тільки про бюджетні гроші, які держава витрачає на утримання кожного підсудного (суддя кілька разів відмовив у зміні запобіжного заходу з арешту на підписку про невиїзд, на поруки) - СІЗО зовсім не те місце, де повинна проводити роки юна українка. Мова також про моральні страждання дівчини-підлітка, яка втрачає віру у законність, справедливість і людяність. Втрачає віру у владу, яку мовби обирає народ!
Все це ви, шановні читачі “Полтавської думки”, розумієте і мало не щодня телефонуєте в редакцію, цікавлячись долею Вікторії. Прийде час - і на виборах ви зможете дати відсіч цій владі, яка тримає таких суддів, прокурорів, міліціонерів.
Чергове судове засідання суддя Голубенко призначив на 6 вересня. Полтавський адвокат Сергій Колотій високопрофесійно “кладе на лопатки” суддю, прокурорів і слідчих обласної міліції. Їм уже нічого “ловити”. Ми переконані, що навіть ворсинка не стане для них рятівною! Брехня, підлість, цинізм уже очевидні. Зрозуміло, що вони рятують свої мундири і шкури. Але ж якою ціною! Скільки ще таких випадків, коли в тюрми ось так, як Вікторію Санжарівець, нечестивці у погонах запроторюють невинних молодих українців, а вищому начальству доповідають про розкриті злочини, отримують чергові звання, премії. І ходять, ходять по світу, по землі, кохають своїх дружин і чоловіків, радіють усмішкам своїх дітей. Невже вас совість не мучить, голубенки, тесленки, панченки, кліманови, власенки, регеди?..
А тим часом полтавські юристи, журналісти та представники громадськості за систематичне затягування та необ’єктивний розгляд справи Вікторії Санжарівець офіційно подали скаргу Президенту України, а також звернулися до Вищої ради юстиції (ВРЮ) з проханням звільнити суддю Кобеляцького районного суду В.Голубенка із займаної посади (зарплата в нього - близько 8 тисяч грн.у місяць). Вища Рада юстиції повідомила нам, що витребує справу для перевірки викладених у скарзі аргументів. Олександр КУЛИК, Людмила КУЧЕРЕНКО, Ірма КРАТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар